І ось маємо (у збірці «Річка Геракліта», 2011) її нові, настояні терпким часом, вірші… Вони і впізнаванні, і трохи незвичні. Та ж сама енергія думки, зіркість поетичного ока, лапідарність вислову. Але не те щоб стриманість, але якась згусклість, аж часом згірклість емоцій, і не так гострота, як благородна меланхолійність рефлексій...